П`ятниця, 2018-05-25, 5:44 PMГоловна

Пошук

Погода в Житомирі

Календар

«  Березень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Категорії розділу

Живе диво [17]
Живе диво
Довкілля [25]
Земля [92]
Земля
Вода [28]
Вода
Надра [15]
Надра
Новітні технології [20]
Новітні технології
Зелений контроль [146]
Зелений контроль
Консультації, роз’яснення, поради [70]
Консультації, роз’яснення, поради
Ліс [49]
Оголошення, реклама [0]
Природно заповідний фонд Житомирщини [13]
Природно заповідний фонд Житомирщини
Відео [1]
Цілюща сила природи [54]
Наші домашні улюбленці [40]

Друзі сайту

Статистика

Головна » 2015 » Березень » 25 » 22 березня – Всесвітній день водних ресурсів
8:57 PM
22 березня – Всесвітній день водних ресурсів

 

Щорічно, 22 березня,  світова спільнота відзначає Всесвітній день водних ресурсів, проведення якого у 1992 році започатковано Генеральною Асамблеєю ООН  з метою  привернути увагу до проблем, пов’язаних з водним фактором. Враховуючи значення, яке вода має для життєдіяльності людини і всього живого на Землі, 2005-2015 роки проголошені Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя».


Вода є основою життя на нашій планеті. Навряд чи хтось стане заперечувати це твердження. Займаючи дві третини поверхні Землі, вода впливає практично на всі процеси, що відбуваються на нашій планеті.  Важко знайти таке природне тіло, яке не містило у собі води. Без води не може функціонувати ні одна галузь. Відомо, що кількість води в природі практично незмінна. Проблемою є те, що на планеті постійно скорочуються запаси чистої питної води. Для використання в промисловості, сільському господарстві й побуті придатні в основному прісні води.
Водний фонд Житомирської області характеризується природними водоймами (річками, струмками), штучними водоймами (водосховища, ставки), меліоратив-ними каналами, підземними водами та джерелами.
Поверхневі водні ресурси у річковій мережі області формуються в основному із місцевого стоку переважно на власній території, за рахунок атмосферних опадів,  а також транзитного стоку, який надходить із суміжних областей.
На території області протікає 2822 річки загальною довжиною  13,7 тисяч кілометрів. Загальні ресурси річкового стоку у середній за водністю рік оцінюються  об’ємом в 3,3 км³.
Прогнозні запаси підземних вод становлять 242,5 млн.м³ та затверджені експлуатаційні –86,8 млн.м³.
Щоб створювати необхідні запаси води і забезпечувати потреби населення і галузей економіки області  водними ресурсами  в області  збудовано 54 водосховища та 1826 ставків.
Питомі середні місцеві ресурси річкового стоку на одну людину становлять 2,17 тис.м³. А це недостатньо, адже за міжнародною класифікацією до середньо-забезпечених регіонів належать такі, де на  одного жителя припадає 6,19 тис. м. куб води на рік.
Тому, основним із завдань  Житомирського обласного управління водних ресурсів та його підвідомчих організацій, а їх є 10, являється забезпечення  потреб населення та галузей економіки області у  водних ресурсах. Здійснення державного управління в галузі водного господарства та водоресурсний потенціал області дозволили у 2014 році забезпечити водою потреби населення та галузей економіки у повному обсязі.
З урахуванням гідрометеорологічної і водогосподарської обстановки обласним управлінням водних ресурсів щорічно на відповідний гідрологічний період-льодостав, повінь, паводки, межень розробляються та встановлюються оптимальні режими роботи основних водосховищ і водогосподарських систем області. У разі потреби, залежно від конкретної гідрометеорологічної та водогосподарської ситуації вони коригуються, доводяться до водокористувачів та розміщуються на веб-сайтах водогосподарських організацій.

 


У 2014 році обласним управлінням було встановлено 1396 режимів роботи водосховищ та ставків. Як показує практика минулих років, особливу увагу необхідно приділяти водним об’єктам, що використовуються як джерела питного водопостачання. В області, із 7-ми поверхневих питних водозаборів, найбільшу стурбованість викликає водопостачання м.Житомира, особливо в меженний період року. Завдяки вжитим заходам, скорегованим режимам роботи водосховищ та водойм розташованих вище питного водозабору  в басейні річки Тетерів водопостачання м.Житомира проводилось безперебійно.
Першочерговим завданням усіх суб’єктів господарювання в умовах, що склалися, є забезпечення економії води, відтворення та утримання в належному стані водних ресурсів, дотримання водоохоронного законодавства в прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах водних об’єктів.
Одним із основним негативним наслідком антропогенного впливу на водні об»єкти області є низька ефективність існуючих очисних споруд та недосконалість технологій очищення стічних вод.
Щороку у водні об»єкти   відводиться  близько 160,0 млн. куб. м  зворотних вод, із них більше 3,0  млн. м³  недостатньо — очищених.  За результатами аналітичного контролю у 2014 році виявлено 22 підприємства, які скинули стічні води у поверхневі водні об’єкти з порушенням встановлених нормативів гранично-допустимого скиду.
Викликає занепокоєння стан очисних споруд, які протягом п’яти останніх років забруднюють поверхневі водні об’єкти.
Це, перш за все, Коростишівське міське комунальне підприємство «Водоканал», очисні споруди каналізації якого потребують першочергової реконструкції з повною заміною технологічного обладнання.
Таке ж становище у Будинкоуправлінні №3 Житомирської КЕЧ району, смт. Озерне, яке скинуло у 2014 році в річку Гуйва 387,8 тис. м куб. недостатньо очищених стічних вод з перевищенням гранично-допустимого вмісту азоту амонійного в 64 раза, фосфатів в 10 раз та заліза загального в 11 раз.
Загострюється проблема недостатньої потужності очисних споруд каналізації у м. Коростень. Очисні споруди Коростенського комунального підприємства «Водоканал» (комплекс ОСК-1) тривалий час працюють на межі перевантаження, без зупинки на капремонт, при проектній потужності 10 тис.м³/добу у 2014 році очищалося 9,4 тис.м³/добу  стічних вод, а комплекс ОСК-2 по причині повного фізичного зносу технологічного обладнання  працює не ефективно, як наслідок, в ручку Уж скинуто 257,5 тис. м куб.  недостатньо-очищених стоків.
З року в рік переноситься будівництво каналізаційного колектору у місті Бердичеві, з метою відведення стоків від північно-східного масиву на очисні споруди ТОВ «КЕС». На даний час стічні води від житлового масиву та від ТОВ «Бердичівський хлібозавод» та ПАТ «Дніпровуд» неочищеними скидаються в струмок Грабарка (права притока р. Гнилоп’ять), в результаті чого відбувається забруднення прилеглої території та водного об’єкту, що може призвести до загострення санітарно-епідемічної ситуації у м. Бердичеві.
Ще гірша ситуація у КП «Народичікомунсервіс». Тут очисні споруди зруйновані, а стічні води без очистки скидаються в став-накопичувач об’ємом 21,5 тис. м куб. Став-накопичувач знаходиться у прибережній захисній смузі річки Уж і являється потенційно небезпечним об’єктом. Існує загроза затоплення його повеневими та паводковими водами. Тому першочергове завдання — винести став-накопичувач за межі прибережної захисної смуги річки Уж  та вирішити питання прискорення будівництва у смт. Народичі нових очисних споруд каналізації.
Невідкладним є питання закінчення будівництва очисних споруд та каналізаційної мережі в с. Гульськ Новоград-Волинського району. Господарсько-побутові стічні води села скидаються у недобудовану каналізаційну мережу та частково у вигрібні ями, внаслідок чого виникає загроза забруднення річки Случ на ділянці від с. Гульська до Новоград-Волинська та загроза погіршання екологічного стану питного водозабору м. Новоград-Волинського.
На якісний стан водних ресурсів впливає     низький рівень екологічних знань, що погіршує екологічні умови існування людини. На жаль, ми щодня зустрічаємося з проявами екологічного безкультур’я та відсутністю екологічної етики. Річки, озера, штучні водойми забруднюються  не лише стічними водами, а багато хто, весь непотріб із господарського двору скидає у водойми, досить часто можна помітити поліетиленові пакети, пляшки, подекуди навіть сміттєзвалища. Все це- результат варварського ставлення людей до своїх водойм.
Наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків залежатиме від того, в якому навколишньому природному середовищі ми житимемо. А це залежить від кожного із нас, нашої екологічної та громадської свідомості. Є така народна мудрість: «Не плюй у криницю, бо захочеш води напитися». Тож давайте поважати хоча б самих себе й бережливо ставитися до водних ресурсів, які нам подарувала матінка-природа.
22 березня є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну цінність водних ресурсів для навколишнього середовища та розвитку суспільства.
Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії.
Тому охорона водних ресурсів повинна стати постійною турботою кожного із нас. Це не лише покращить екологічну ситуацію, але й створить прекрасний настрій, принесе величезне моральне задоволення, викличе почуття поваги до себе та інших.

 

Марина Шкльода,
начальник відділу використання
водних ресурсів та моніторингу вод
Житомирського облводресурсів

Категорія: Вода | Переглядів: 395 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright "Скарбниця Житомирщини" © 2018 |