Четвер, 2018-06-21, 11:37 AMГоловна

Пошук

Погода в Житомирі

Календар

«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Категорії розділу

Живе диво [17]
Живе диво
Довкілля [25]
Земля [92]
Земля
Вода [28]
Вода
Надра [15]
Надра
Новітні технології [20]
Новітні технології
Зелений контроль [146]
Зелений контроль
Консультації, роз’яснення, поради [70]
Консультації, роз’яснення, поради
Ліс [49]
Оголошення, реклама [0]
Природно заповідний фонд Житомирщини [13]
Природно заповідний фонд Житомирщини
Відео [1]
Цілюща сила природи [54]
Наші домашні улюбленці [40]

Друзі сайту

Статистика

Головна » 2014 » Листопад » 26 » Карантинні організми Житомирщини
10:30 PM
Карантинні організми Житомирщини

 

Широкі міждержавні торгово-економічні відносини, зростання обсягу імпорту рослинної продукції створюють умови для проникнення карантинних шкідливих організмів на територію України. На території України виявлено 30 видів карантинних шкідливих організмів, з них 7 видів зафіксовано в Житомирській області: Американський білий метелик — HyphantriacuneaDrury., Амброзія полинолиста— Ambrosia artemisiifolia L., Повитиця польова— Cuscuta сampestris Yunck., Золотиста картопляна нематода — GloboderarostochiensisBehrens., Рак картоплі — Synchytriumendobioticum (Schilbersky) Percival, Ризоманія — BeetnecroticyellowveinFurovirus, Пасмо льону — MycosphaerellalsnscolaNaumov.



Американський білий метелик — HyphantriacuneaDrury.

Пошко­­джує понад 300 видів рослин.Улюбленою їжею є листя шовковиці, клена ясенелистого, горіха волоського та інших плодових культур.
Зовнішні ознаки: метелик білосніжний розміром 25-35 мм.Літає у вечірні години. Тіло гусені густо вкрите щетинками та довгими волосками, з двома рядами чорних бородавок на спинній частині і 3-ма рядами рожево-жовтих бородавок з боків.Гусениці шкідника повністю об’їдають листя на деревах, обплітаючи гілки павутиною. Гніздо білого прозорого кольору, в середині якого і знаходиться гусінь. Шкідник характеризується надзвичайною високою ненажерливістю. Неодноразове пошкодження листя призводить до загибелі дерева.
В Україні у 2013 р. загальна підкарантинна площа внаслідок заселення американським білим метеликом становила 65 579 га. В Житомирській області вперше було запроваджено карантинний режим в 2011р. у смт. Ружин на площі — 
1,72 га. В 2012 році американський білий метелик було виявлено в Попільнянському — на 5,6 га та в Чуднівському  районах — 1,1 га. В 2013 році було запроваджено карантинний режим у Бердичівському районі на 10 га.. Шкодочинність і збільшення популяції метелика майже завжди залежать від погодних умов: підвищення температури і вологості повітря сприяє спалахам розмноження. В 2014 р. погодні умови зашкодили подальшому поширенню американськог білогометеликА.
Фітосанітарні заходи — огляд вантажів і транспортного засобів, що надходять із зони поширення шкідника.Агротехнічні заходи — зрізання павутинних гнізд з гусеницями, восени і взимку очищення відсталої кори на деревах з наступним їх спалюванням. Хімічні заходи — обприскування заражених дерев дозволеними до використання препаратами.

 

Амброзія полинолиста— Ambrosia artemisiifolia L.

Амброзія полинолиста обмежено поширена на території всіх областей України. Засмічує всі польові культури (особливо просапні та зернові), зустрічається на городах, в садах, виноградниках, лісових насадженнях, на лугах і пасовищах. При густоті до 20 рослин амброзії на метрі квадратному виноситься в 2- 4 рази більше поживних речовин та води, ніж пшеницею та кукурудзою. Крім того пилок амброзії є сильним алергеном. Зовні нагадує полин звичайний. Висота рослин може досягати до 2-2,5 метрів. Агротехнічні методи — дотримання сівозміни, оброботокгрунту, догляд за посівами, використання пестицидів. При виявленні амброзії рекомендовано провести скошування або виривання рослини із коренем з наступним спалюванням решток.
У 2013 р. у результаті проведення агротехнічних та хімічних заходів боротьби в деяких регіонах досягли зменшення засмічених бур’яном площ. Загалом, порівняно з минулим роком, у 2013 р. в Україні загальна площа засмічення амброзією полинолистою зменшилась на 62 тис. га і станом на 1 січня 2014 р. становить 3 млн 461 тис. га. В Житомирській області площа зараження амброзією полинолистоюстано на 1 січня 2014 р. становить — 80,6542 га та виявлена в 16 районах: Андрушівський, Попільнянський, Овруцький, Радомишльський, Лугинський, Романівський,Житомирський, Брусилівський, Малинський, Червоноармійський, В-Волинський, Олевський, Ружинський, Коростишівський, Народицький,Чуднівський.
Фахівці фітосанітарноїслужби України приділяють цьому бур’яну особливу увагу: проводять агротехнічні та хімічні заходи боротьби у вогнищах, моніторинг територій, роз’яснення серед населення. Тож завдяки цим та іншим заходам наступного року прогнозується можливе зменшення площ під карантином щодо цього бур’яну.

 

Повитиця польова— Cuscuta сampestrisYunck.
На земній кулі нараховується 274 види, бур’ян поширений окремими вогнищами майже в усіх областях України — 14. На території Житомирської області виявлено один вид — повитиця польова. Площа зараження станом на 1 січня 2014 р. становить 101,73 га, виявлена в 3 районах: Чуднівський, Попільнянський, Овруцький.
Це однорічна рослина, що не має ні коренів, ні справжніх листків, Живе переважно за рахунок інших рослин- живителів, розмножується насінням та вегетативним шляхом.Паразитують повитиці на 630 видах рослин, нерідко спричиняючи їх повну загибель.Стебла повитиці тонкі, гіллясті, жовто-коричневі або зелено- жовті, що прикріплюються до інших рослин, за допомогою присосків(гаустерій).Квіти рожеві або сріблясті у клубочках. Плід- коробочка з одним — чотирма кулястими, овальними або трохи видовженими насінинами.Насіння зберігає схожість до 30 років.
Багато повитиць отруйні для тварин.Ростуть в основном на пухких грунтах. Сходи повитиці можуть самостійно розвиватися протягом 2-7 тижнів, після чого вони гинуть, якщо біля них немає рослин –жителів.
Площі, що перебувають під карантином, порівняно з минулим роком, зменшились на понад 60 га і станом на 1 січня 2014 р. становлять 31,5 тис. га. У 2014 р. очікується зменшення ареалу повитиці польової. Це можливо, насамперед, завдяки відведенню земель с-г призначення під забудову, проведенню ревізії старих вогнищ та зменшенню площ під багаторічними травами й овочевими культурами.

 

Золотиста картопляна нематода — Globoderarosto­chiensisBehrens.
Викликає захворювання — глободероз. Шкодить переважно на присадибних ділянках внаслідок недотримання сівозміни, обміну ураженим садивним матеріалом, використання заражених знарядь обробітку грунту та техніки. Крім картоплі пошкоджує помідори, баклажани. Після появи сходів відмічається затримка росту та осередкове пригнічення рослин картоплі, виявлення стебел з дрібними листками, що передчасно жовтіють. На уражених рослинах утворюються дрібні бульби, або зовсім не утворюються. Можлива 100% втрата врожаю картоплі.В Україні цисти золотистої картопляної нематоди виявлено на території 17 областей, в т.ч. і в Житомирській області.
На початок 2014 року в Житомирській області площа під золотистою картопляною нематодою становила 305,24 га.Наразі золотиста картопляна нематода поширена 12 районах області (Баранівський, Романівський, Ємільчинський, Житомирський, Коростен­ський, Лугинський,Малинський, Народицький, Н-Волинський, Овруцький, Радомишльський, Олевський) здебільшого — на присадибних ділянках.
Вирощування нематодостійких сортів картоплі, таких як: Повінь, Водограй, Обрій, Фантазія, Загадка, Дніпрянка, Санте, Тирас, Слов’янка, Лілея, — сприяє зменшенню ризику поширення золотистої картопляної нематоди.

 

Рак картоплі — Synchytrium­endobioticum (SchilberskyPercival.

Збудником захворювання є гриб, який уражує з культурних рослин тільки картоплю. Характерна ознака захворювання — утворення наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці, рідше на стеблі, листках і квітках. Корені ніколи не уражуються. За потрапляння у грунт гриб швидко накопичується й через два-три роки уражує велику кількість рослин картоплі. Особливо шкодочинний рак на присадибних ділянках, де за беззмінної культури картоплі й вирощування сприятливих сортів він призводить до повної втрати врожаю. У разі виявлення хвороби на полі увесь урожай може бути визнано непридатним для продажу. До того ж гриб настільки стійкий, що картоплю не можна буде вирощувати на цьому місці ще протягом багатьох років (збудник зберігається в грунті впродовж 10–12 років). В Україні цю хворобу вперше виявлено у 1935 р., а нині вона зафіксована і на Житомирщині, станом на 01.01.2014 рік — площа зараження 0,21 га с.ДенешіЖитомирського району.
Основним методом контролю хвороби є дотримання сівозміни, глибока оранка, внесення органічних добрив,вирощування стійких до раку сортів картоплі, знищення рослинних решток бур’янів.
Ризоманія — Beetnecroticyellowvein­Furovirus. Ризоманія — одна з найнебезпечніших хвороб цукрових буряків. Збудник цього захворювання спричинює порушення обміну речовин, уповільнення росту і розвитку рослини, а також пригнічує процес цукроутворення, внаслідок чого знижуються врожайність коренеплодів — на 50–80% і цукристість — на понад 3–5%. Уражені коренеплоди стають дерев’янистими, часто загнивають у хвостовій частині. Хворобу виявлено у 8 областях України в т.ч. і на території Ружинського та Любарського районів Житомирській області площею — 170 га. За прогнозами фахівців, площі зараження ризоманією буряків можуть збільшитись за зростання посівних площ цукрових буряків, розміщених на не перевірених, щодо ризоманії землях.
Переносником вірусу є грунтовий гриб Polymyxabetae К., який досить поширений у країні і сам по собі не має патогенного впливу на бурякові рослини. Захворювання поширюється інфікованим грунтом із водою, рослинними рештками, інвентарем, під час транспортування коренеплодів. Для запобігання поширенню хвороби слід дотримуватись карантинних заходів під час ввезення, вивезення, перевезення, зберігання коренеплодів буряків і садивного матеріалу з грунтом та впроваджувати стійкі до ризоманії гібриди цукрових буряків.


Пасмо льону — Mycosphaerel­lalsnscolaNaumov.
Збудником захворювання є гриб, який уражає всі надземні частини рослин з моменту сходів до кінця вегетації. Під час раннього ураження льону у фазі «ялинки»рослини гинуть, під час пізнього ураження хвороба дуже пошкоджує волокно, знижує врожай насіння, волокно стає ламким, втрачає міцність, а в уражених коробочках майже не формується насіння. За сприятливих для розвитку хвороби погодних умов, зниження урожаю може досягти 50-70%, при цьому погіршується його якість. Основним джерелом зараження є насіння та грунт. У період вегетації захворювання поширюється вітром,краплями дощу, комахами. Пасмо льону розповсюджене в двох областях України — Львівська та Житомирська (Новоград- Волинський район). Фітосанітарні заходи полягають в забороні ввезення в Україну партії насіння льону з країн поширення хвороби. Обов’язкове дотримання сівозміни, а саме не висівати насіння льону на зараженій ділянці раніше, ніж через 6-7 років після виявлення.

 

Ольга Ковтуненко,
головний спеціаліст — державний фітосанітарнийінспектор
Державної фітосанітарної інспекції Житомирської області

Категорія: Довкілля | Переглядів: 611 | | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Copyright "Скарбниця Житомирщини" © 2018 |