Субота, 2018-06-23, 5:23 AMГоловна

Пошук

Погода в Житомирі

Календар

«  Грудень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Категорії розділу

Живе диво [17]
Живе диво
Довкілля [25]
Земля [92]
Земля
Вода [28]
Вода
Надра [15]
Надра
Новітні технології [20]
Новітні технології
Зелений контроль [146]
Зелений контроль
Консультації, роз’яснення, поради [70]
Консультації, роз’яснення, поради
Ліс [49]
Оголошення, реклама [0]
Природно заповідний фонд Житомирщини [13]
Природно заповідний фонд Житомирщини
Відео [1]
Цілюща сила природи [54]
Наші домашні улюбленці [40]

Друзі сайту

Статистика

Головна » 2011 » Грудень » 24 » Картопляна міль — небезпечний шкідник картоплі
11:22 PM
Картопляна міль — небезпечний шкідник картоплі

Картопляна мільКартопляна міль (Lepidoptera, Gelechiidae) —  небезпечний шкідник картоплі. Рослини-живителі — картопля (бульби і вегетативна частина), томати,  баклажани,  тютюн, перець, паслін, дурман, беладона, фізаліс та інші дикорослі пасльонові. Найбільше міль ушкоджує  картоплю.  Бульби,  які  були пошкоджені  гусеницями  погано  зберігаються,  сильніше  уражуються хворобами, втрачають товарний вигляд і якість. Плоди томатів зазнають незначного пошкодження, але за відсутності ласої для гусениць кормової рослини, томати також ушкоджуються.

Поширення: Походить  картопляна  міль  з  Південної  Америки. На даний час шкідник широко розповсюджений на всіх континентах. Перші випадки  виявлення на  території  України  були  зафіксовані  у  1980  році  в  АР Крим. Пізніше  картопляну міль виявляли в  інших  областях  України. На сьогодні вогнища шкідника присутні в Херсонській,  Одеській,  Донецькій  і Запорізькій областях, АР Крим. Щорічно площа  зараження  збільшується під впливом сприятливих погодних умов весни-літа.
Картопляна мільБіологія та морфологія: Метелик розміром 12 — 16 мм, передні крила широколанцетні, коричневосірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темнокоричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю, торочка довша за ширину крила, у самців на передньому краї пензлик з довгих волосків, що досягають середини крила.
Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутровобіле. Гусениця завдовжки 10 — 13 мм, жовтуваторожева чи сірозелена з поздовжньою смужкою посередині спини й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний — жовтий. Лялечка — 5 — 6,5 мм, коричнева, знаходиться в шовковистому сріблясто-сірому коконі.
Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах під рослинними залишками,у поверхневому шарі ґрунту, а в картоплесховищах — всі стадії розвитку. У картоплесховищах за температури 15 °С і вище розвиток шкідника продовжується на бульбах картоплі у зимовий період. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками шкідник знову потрапляє у поле.
Картопляна мільВиліт метеликів відбувається ранньою весною (в кінці квітня — травні) і зустрічаються у природі до кінця жовтня — листопада.. Масовий літ відбувається відразу після заходу сонця або вранці перед сходом сонця та 1 — 2 години після сходу . Терміни льоту метеликів змінюються в залежності від погодних умов та пори року. Восени метелики активні вдень. Самки починають летіти на 1–2 дні раніше, ніж самці Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 — 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць. У польових умовах самки відкладають яйця на грунт біля кормових рослин, на бульби, на нижній бік листя, іноді на черешки і стебла. Яйця картопляної молі мають досить високу стійкість до низьких температур. Летальними температурами для усіх фаз шкідника є мінус 4°С та плюс 36°С. Залялькування відбувається в поверхневому шарі ґрунту, під бульбами або на рослині при основі черешків листків, а також в різних щілинах, на мішковині або в тарних ящиках. Кокон, зазвичай, прикритий частинками ґрунту, які прилипли до нього, залишками і екскрементами.
Повний життєвий цикл розвитку від яйця до виходу імаго триває 22-30 днів влітку та 2-4 місяці взимку.
На Україні  картопляна міль  є,  в основному, шкідником картоплі  при зберіганні, проте завозитись з інших країн може із імпортними томатами і баклажанами. У фазах яйця, гусениці і лялечки може розповсюджуватись з насіннєвою і продовольчою картоплею.

Картопляна мільФітосанітарні заходи:
1. Запобігання завезенню й поширенню шкідника у нові райони, дотримання карантинних правил. Забороняється також ввозити плоди томатів, баклажанів та інших пасльонових культур із зон зараження країн розповсюдження картопляної молі.
2. Фумігація бульб картоплі перед висаджуванням. Знищення пасльонових бур’янів, підгортання кущів, що не допускає оголення бульб, збирання  врожаю до засихання бадилля та негайне вивезення з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка ґрунту.
3. У разі виявлення льоту метеликів та ушкодження рослин  —  обприскування інсектицидами.У бульбах гусениці вигризають ходи, які починаються переважно від вічок і проходять спочатку в поверхневому шарі м’якоті. Шкірка над ходами підсихає і зморщується. У вхідного отвору в бульбі можна помітити скупчення екскрементів, обплутаних павутинкою. Шкідливість полягає в зниженні врожаю бульб, погіршенні її насінних і товарних якостей, утраті врожаю в місцях її зберігання.
Найдієвішими заходами боротьби є комплекс карантинних, організаційно-господарських, агротехнічних і хімічних заходів: систематичне обстеження полів, місць складання і зберігання картоплі; просторова ізоляція пасльонових культур у сівозмінах; глибока оранка полів з-під пасльонових; збирання врожаю до відмирання бадилля в стислий термін; післязбиральне знищення залишків бадилля; оптимальний режим лікувального й основного періодів зберігання картоплі; карантинні заходи щодо попередження поширення картопляної молі.
Ольга КОВТУНЕНКО,
провідний спеціаліст, державний інспектор
з карантину рослин по Житомирській області
Категорія: Консультації, роз’яснення, поради | Переглядів: 2446 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
За останні 10 років ,я на своєму участку зустрічаю багато шкідників ,які раньше не бачила,сорняків паразитів,

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright "Скарбниця Житомирщини" © 2018 |