П`ятниця, 2018-06-22, 1:54 PMГоловна

Пошук

Погода в Житомирі

Календар

«  Липень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Категорії розділу

Живе диво [17]
Живе диво
Довкілля [25]
Земля [92]
Земля
Вода [28]
Вода
Надра [15]
Надра
Новітні технології [20]
Новітні технології
Зелений контроль [146]
Зелений контроль
Консультації, роз’яснення, поради [70]
Консультації, роз’яснення, поради
Ліс [49]
Оголошення, реклама [0]
Природно заповідний фонд Житомирщини [13]
Природно заповідний фонд Житомирщини
Відео [1]
Цілюща сила природи [54]
Наші домашні улюбленці [40]

Друзі сайту

Статистика

Головна » 2015 » Липень » 29 » Скарбниця лісу: відтворити, примножити, зберегти
2:24 PM
Скарбниця лісу: відтворити, примножити, зберегти

 

Ліс для нашої області — не лише безцінний природний ресурс, а по суті, невичерпне джерело для задоволення потреб населення у їжі, оздоровленні, виробництві, робочих місцях, надходження в бюджет.


Окрім цього, він зменшує негативний вплив різних хімічних забруднень, захищає ґрунт від ерозії, сприяє стоку води, дає величезну естетичну насолоду під час перебування на його широких просторах.
Як це не дивно, сучасний лісовий ресурс все більше потребує і від нас сприяння, регулювання і допомоги, хоча ми знаємо, що ліс само відновлювальна і саморегулююча екосистема.
У Коростишівському районі ліси займають більше 20 тисяч гектарів землі, це величезний конгломерат і переплетіння інтересів довкілля, виробництва і відпочинку, тугий вузол яких покликане розв’язати д.п. «Коростишівське лісомисливське господарство». Проблема відтворення лісу, його флори і фауни тут у пріоритеті, а головний принцип — більше садити, ніж вирізати — має діяти безмовно. Головний лісничий Коростишівського лісгоспу Леонід Костюк каже, що цьогоріч вже висаджено 317 га нового лісу, виконано річний план. Цьому і весна посприяла, вона була трохи холодною і вологою, що позитивно вплинуло на приживання молодих пагонів. Торік, в лісгоспі посадили 310 га молодняка.


Новонасаджений ліс — це на 80% хвойні дерева. Попит на сосну вже десятки років є стабільним, догляд за нею нескладний, до того ж сосна добре прижилася до поліських ґрунтів, і є тут традиційною лісовою культурою. І взагалі, незаліснених ділянок у в лісгоспі немає. Якщо стиглий ліс зрубали, то на його місці відразу з’являється нова лісопосадка. І всі дискусії довкола того, що лісу більше вирубається, ніж садиться, є недоречними. Ліс швидко відновлюється і виростає, тому галасувати про те, що скоро весь ліс виріжуть і його не буде — це навіть смішно, бо сама природа цього не дозволить. І справді, де був ліс, штучне поле зробити важко.
Сорок років тому у багатьох районах області була проведена масштабна меліорація. І що ми бачимо тепер? Там, де викорчували ліс і засіяли траву, зараз знову з’явився ліс. Тепер це називається природним поновленням, адже ліс і без участі людини здатен відновлювати свої ресурси: самосівом або за допомогою тварин, птахів і комах. А в болотистих важкодоступних місцях завдяки природному поновленню лісівники економлять значні кошти, адже техніка там працювати не зможе і штучні посадки організувати важко. Однак, лісівники всіляко сприяють процесу природного поновлення, контролюють породний склад, забезпечують підживлення та охорону таких лісопосадок.


В лісгоспі також проводиться доповнення лісових культур. Якщо є якісь втрати молодняка на певних ділянках, то, щоб забезпечити повноту порід, восени, коли з’являється багато вологи і дощів, доводиться проводити доповнення, тобто пусті місця досаджувати знову.
Важливо турбуватися не лише про дерева, але й про тих, хто мешкає в лісі: диких травин, птахів, гризунів і комах,— всю цю складну і насичену екосистему. Два роки тому Коростишівські лісівники відкрили вольєр для диких свиней. Він займає невелику площу, всього 1,5 гектара, але тут вже розвелось 3 покоління диких свинок: 5— дворічних, 5— однорічних і 5— чотиримісячних підсвинків.
Лісничий Дубовецького лісництва Сергій Авраменко каже, що живуть вони дружно і безпроблемно, лісники їх охороняють і регулярно підгодовують жолуддям та кукурудзою.
— Вони більше свійські, чи дикі, — запитую в нього.
— Більше все-таки дикі. До рук ,щоправда, не йдуть, і якщо їх злякати, то за секунду зникають в гущині лісу. Хоча тут все огороджено і встановлено відеокамери, дикі свині під надійною охороною.
— Території їм вистачає?
— Ні, треба збільшувати площу або частину поголів’я випускати на волю, в дику природу, — каже лісничий.
Коростишівські ліси якраз на перетині великих міст: Житомира і Києва. Щодня тут навала відвідувачів, але зайти в ліс нікому не заборониш. Та рахуватися із цим потрібно, а ще краще використати з користю для людей і довкілля.
Директор д.п. «Коростишівське лісомисливське господарство» Валентин Ейсмонт у розмові робить акцент саме на соціально-виховний аспект сучасних відносин людини і навколишнього природного середовища. Він стверджує, що відтворення ресурсів природи відбувається постійно і без участі людини. Але в лісі все більше є відчутним вплив людського фактора. У д.п. «Коростишівське лісомисливське господарство» існує програма розвитку лісової галузі до 2025 року, в якій на науковій основі розроблені конкретні напрямки у сфері відновлення дерев, рослин, звірів та птахів. Тут вже створена власна насіннєва база, вольєри для диких тварин, декоративні розсадники, проводяться регулярні заходи з охорони та примноження рідкісних видів тваринного і рослинного світу. На це тратяться значні кошти, але це позитивно впливає на виховання і світогляд цивілізованої людини.
— До нас приходять сотні людей і тисячі відвідувачів, — розповідає Валентин Севастьянович, — тут вони більш дотично спілкуються з дикими тваринами, адже дикий світ до цього часу для багатьох залишається закритим і незрозумілим. Тому ми будуємо своєрідний місток для кращого пізнання природи людиною, щоб майбутні покоління більше турбувалися про довколишній світ, більше давали, чим брали в природи.
— Але ж існує і комерційний інтерес, не лише захоплення?— запитую у нього.
— Останнього має бути більше, бо природа цього заслуговує. У нас вже діють туристичні стежки, створені рекреаційні ділянки, куди люди вільно можуть прийти з дітьми, відпочити, насолодитися тишею лісу, його неповторною красою. І все це безкоштовно, без будь-якої плати і майже без обмежень, — резюмує директор лісогосподарства.
Чи буде так, якщо ліси приватизують? Про це все більше і більше говорять і дискутують. Чи пустять людей збирати гриби і ягоди в приватний ліс? Чи зможе хтось заїхати в ліс, якщо там буде встановлена табличка «Приватна територія»? Багато запитань, та відповідь очевидна: в приватний ліс просто так ніхто не зайде. Тому він, на думку багатьох експертів, як був, так і має залишатись всенародним багатством, яке для людини створила природа. І ніхто цю монополію немає права приватизувати.

 

Володимир Васильчук

Категорія: Ліс | Переглядів: 241 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright "Скарбниця Житомирщини" © 2018 |