Понеділок, 2018-06-25, 11:24 AMГоловна

Пошук

Погода в Житомирі

Календар

«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Категорії розділу

Живе диво [17]
Живе диво
Довкілля [25]
Земля [92]
Земля
Вода [28]
Вода
Надра [15]
Надра
Новітні технології [20]
Новітні технології
Зелений контроль [146]
Зелений контроль
Консультації, роз’яснення, поради [70]
Консультації, роз’яснення, поради
Ліс [49]
Оголошення, реклама [0]
Природно заповідний фонд Житомирщини [13]
Природно заповідний фонд Житомирщини
Відео [1]
Цілюща сила природи [54]
Наші домашні улюбленці [40]

Друзі сайту

Статистика

Головна » 2016 » Листопад » 17 » Уламок стародавніх відрогів
5:24 PM
Уламок стародавніх відрогів

На півночі нашої області, практично на кордоні України і Білорусі, серед глибокого Полісся, більше ніж на 50 кілометрів від Овруча до Словечного, простягнувся праісторичний і досі загадковий Овруцько - Словечанський кряж. Його південні схили круті, а північні – більш пологі, а поверхня горбиста, часто посічена ярами.


Відомий український вчений-географ Павло Тутковський назвав цей незвіданий край «цілим зібранням чудес природи». Навіть поверхове знайомство із ним дивує і зачаровує. Тут до цього часу зберігаються «природні артефакти», яким вже більше мільярда років, адже сам кряж складається із пісковиків та червоних кварцитів, а ці породи, як відомо, славляться не лише  своїм вулканічним походженням, а й чудовими будівельно-оздоблювальними якостями. Овруцько – Словечанський кряж  таїть в собі і рідкісний природній мінерал – пірофіліт. Він є надто вогнетривким, тому із нього виготовляють світильники для маяків та спеціальні форми для розливу рідкого чавуну. Не всі мабуть знають, що Овруцько – Словечанський кряж є найвищою точкою нашої області, його максимальна висота сягає 320 кілометрів над рівнем моря. Ну і звичайно, тут знаходиться унікальна «домамонтова» рослинність, неповторна флора і фауна.

Тут до речі діє заказник місцевого значення «Словечанський кряж», що займає площу 18,2 тисячі гектарів. І вся ця величезна заповідна територія знаходиться у віданні д.п. «Словечанське лісове господарство».

— Майже вся територія Овруцько-Словечанського кряжу вкрита лісом, - стверджує директор Словечанського держлісгоспу Олександр Павлушенко. – Ліс рятує цю горбисту місцевість від ерозії, а завдання лісівників ростити і примножувати місцеві лісові угіддя, охороняти заповідні площі, зберігати рідкісні види флори і фауни. Тут проводиться обмежена господарська діяльність, а санітарні рубки – виключно для прибирання хворих дерев, - зауважує директор держлісгоспу.

Здебільшого зараз кряж заліснений сосновими, дубовими і березовими насадженнями, але ростуть тут і дуже рідкісні види дерев, такі як дуб скелястий, карельська береза та береза чорна. Ці реліктові породи збереглися  ще із доісторичних часів. Фахівці стверджують, що мільйони років тому тут пройшов льодовик кілька кілометрів завширшки, а після повного проходження він залишив за собою велику кількість різноманітних  уламків, кристалічних порід і озер, адже в центрі його проходження залишились  заглибини, а на «периферії» насипались великі бугри. На цих місцях до цього часу збереглася унікальна рослинність, кущі і дерева. Скажімо, азалія понтійська росте тут тисячі років, а в червні вона вкриває  майже весь кряж у яскраво – жовтий помаранч.

А між тим, сьогодні існують й реальні загрози для існування цього заповідного куточка. Насамперед, це яри, які невідступно підточують вразливі ділянки кряжу, наносять відчутну шкоду місцевим ландшафтам і довкіллю.

Праісторичними коренями Овруцько-Словечанського кряжу давно цікавляться історики, географи та екологи, вже написано десятки книг та наукових монографій та дослідження тривають. А завдання місцевої влади та лісогосподарських  підприємств – зберігати неповторні природні багатства кряжу у такому ж «льодовиковому» вигляді, зменшивши до мінімуму антропогенний вплив. Потрібно більш ефективно боротися з ерозією землі, підтримувати у належному стані діючі гідроспоруди колишньої гідромеліоративної станції, дещо обмежити і ретельніше контролювати сільськогосподарську діяльність, особливо в плані надмірного застосування хімічних препаратів та мінеральних добрив. Адже тут протікають і беруть початок з десяток невеликих річок, таких як Селівоніха, Пертниця, Норинь, Ясенець,  Грезля та інші. Поза межами кряжу їх потік дещо сповільнюється, русла розмиваються і стають заболоченими. Місцеві сільгоспвиробники часто забруднюють тутешні водойми.

Голова Овруцької районної ради Віталій Китиця каже, що в районі  не існує окремої цільової програми підтримки і збереження довкілля Овруцько-Словечанського кряжу, однак спільними зусиллями місцевих громад та лісогосподарських підприємств щороку проводиться заліснення  вразливих до ерозії територій. До роботи залучається весь господарський актив та школярі із шкільних лісництв. Діти мають реальну змогу знайомитися із багатствами рідного краю, його історичним  та екологічним надбанням. Щоправда, раніше діяла  обласна програма боротьби із ерозією  грунтів, чимало ефективних протиерозійних заходів було проведено  й довкола Овруцько-Словечанського кряжу. Посиленої уваги та підтримки він потребує і тепер.

 

Категорія: Природно заповідний фонд Житомирщини | Переглядів: 208 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright "Скарбниця Житомирщини" © 2018 |