Середа, 2018-05-23, 0:36 AMГоловна

Пошук

Погода в Житомирі

Календар

«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

Категорії розділу

Живе диво [17]
Живе диво
Довкілля [25]
Земля [92]
Земля
Вода [28]
Вода
Надра [15]
Надра
Новітні технології [20]
Новітні технології
Зелений контроль [146]
Зелений контроль
Консультації, роз’яснення, поради [70]
Консультації, роз’яснення, поради
Ліс [49]
Оголошення, реклама [0]
Природно заповідний фонд Житомирщини [13]
Природно заповідний фонд Житомирщини
Відео [1]
Цілюща сила природи [54]
Наші домашні улюбленці [40]

Друзі сайту

Статистика

Головна » 2018 » Лютий » 16 » Занедбана земля
4:30 PM
Занедбана земля

Меліоровані (осушені) землі, справжній «золотий» земельний фонд області, ще 20 – 30 років тому у його створення держава витратила мільярди карбованців. На жаль, сьогодні ці переважно сільськогосподарські угіддя мало використовуються, або використовуються не за призначенням, а подекуди й взагалі  позаростали дикими кущами і бур’янами. У занедбаному стані знаходяться і самі меліоративні канали, що «під’єднані» до угідь і виводять надлишкову воду через спеціальні водоприймачі. Майже весь комплекс меліоративних систем, який був 15 років тому переданий на баланс сільських, селищних рад залишився, по суті, без догляду, а деякі важливі гідроспоруди взагалі вже розкурочені і розграбовані.


За статистичними даними зараз в області обліковується 425 тисяч гектарів осушених земель і вони є у кожному районі, а найбільше -  у Новоград-Волинському  районі – 40,6 тисяч. Ми поцікавились у фахівців їх загальним станом і використанням.

– Меліоративні землі при ефективному використанні дають удвічі більші врожаї, ніж звичайні, – розповідає головний інженер Новоград-Волинського міжрайонного управління водного господарства Сергій Руднєв. – Наприклад, у селі Токарів місцеве ПСП «Граніт» на осушених угіддях щорічно вирощує по 70 – 90 центнерів зернових з гектара. І поряд господарство «Птахівник» також вирощує високі врожаї на меліорованих землях. Керівники  цих сільгосппідприємств  давно зрозуміли вигоди меліорації і підтримують місцеві внутрішньогосподарські гідромеліоративні системи в належному технічному стані. Але таких господарств поки що не багато, – зазначає Сергій Руднєв і додає, – на жаль, раніше меліоративні угіддя були неправильно розпайовані, не єдиними масивами, як це було визначено земельним законодавством, а шматками, відірваними один від іншого. Під розпаювання попали навіть осушені землі під дренажем, які вважаються особливо цінними.

У меліорованих земель, що розташовані за межами населених пунктів, є господар – Держгеокадастр, а в області його територіальний підрозділ – головне управління. До нього ми й звернулися за роз’ясненнями щодо  цільового використання осушених сільгоспугідь і можливих порушень, адже із січня 2017 року у складі цього державного земельного відомства створено спеціальний контролюючий орган – Управління контролю за використанням та охороною земель.

Але   відповідь, як завжди, нас вразила, тому що в ній -  жодного слова про цільове чи якесь інше використання осушених земель, натомість,  виписки із наказів, положень і постанов Кабміну, які між собою взагалі не мають ніякого логічного і смислового зв’язку. А що ж до можливих порушень? То відповідь варто зацитувати: «Також повідомляємо, що в період з 27.01.17 року (тобто із часу створення) по теперішній час перевірки використання меліорованих земель на території Житомирської області Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не проводило». Але ж це нонсенс – контролюючий орган, який зобов’язаний слідкувати за додержанням законодавства у земельній сфері, здійснювати необхідні перевірки і забезпечувати контроль, цього не робить!

Можливо, цим кричущим фактом мала б зацікавитися прокуратура, а ми вирішили звернутися за необхідними роз’ясненнями ще й до екологів.

Заступник начальника державної екологічної інспекції у Житомирській області Сергій Зибалов стверджує, що контроль за використанням меліорованих сільгоспугідь  – це прерогатива земельної інспекції, що створена в Держгеокадастрі. Але екологи також перевіряють і часто виявляють порушення в земельній сфері, але це  стосується земель водного і природно-заповідного фонду та особливо цінних. Дуже  часто скаржаться екологам місцеві жителі, які фіксують порушення при використанні земель, у тому числі й меліорованих. Найбільше таких сигналів останнім часом, за словами фахівців, надходило із Бердичівського, Хорошівського, Олевського районів. Проте дієвого і системного контролю за використанням осушених земель в області не існує, хоча ця проблема давно назріла. Жителів області та громадськість  все більше цікавить те, що відбувається у сфері земельних відносин.

– Останнім часом ми стали отримувати чимало  скарг від громадян щодо використання земель водного фонду, меліоративних каналів і споруд, що стоять на балансі сільських і селищних рад, – розповідає завідувач сектору екологічного контролю земельних ресурсів, старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Житомирській області  Кароліна Осадчук. – Торік наші інспектори десятки разів виїздили на перевірки з приводу отриманих сигналів і в переважній більшості випадків факти, наведені у скаргах громадян, підтверджувались. Прояви безгосподарності, неефективного і нецільового використання меліорованих земель в області є непоодинокими. Нещодавно таке звернення мешканців нам довелося розглядати у с. Скраглівка  Бердичівського району, де було виявлено факти псування меліоративного каналу. Нам довелося робити цілий ряд запитів, щоб з’ясувати, у кого знаходиться на балансі цей водоканал, чи він позначений на картах, чи існує на нього відповідна проектна документація і т. п. Нам допомагали в цьому і спеціалісти обласного управління водних ресурсів, які надали необхідні документальні підтвердження. Сьогодні надто важко розібратися і в проблемі використання так званих комунальних меліорованих гідроспоруд і каналів. Зараз вони опинились просто у катастрофічному стані: їх практично ніхто не обслуговує, вони вкрай занедбані і навіть кошторисну чи то проектну документацію на них все важче знайти. Це саме стосується і меліорованих земель. У свій час в деяких районах їх неправильно розпаювали, а тепер і зовсім занедбали. Так нещодавно  ми розглядали скаргу жителів села Гуйва Житомирського району, де була майже повністю перекопана і зруйнована місцева меліоративна система, а на окремих територіях водного фонду взагалі з’явились приватні обійстя. У таких випадках нашим фахівцям доводиться проводити неймовірно важку роботу, щоб розставити всі крапки над «і». Адже  тут існує цілий масив недоробок і проблем, пов’язаних із тим, що в «земельній царині» до цього часу  панує  дика некомпетентність, непрофесійність і корупція. Витоки цього земельного «бедламу» беруть початок ще у 90-их роках минулого сторіччя, коли меліоровані угіддя, комусь на догоду, були  похапцем  розпайовані, а відповідна землевпорядна документація зроблена із помилками.. З іншого боку,  охоронні зони більшості річок і водних об’єктів області до цього часу не позначені  на місцях, як того вимагає законодавство. До того ж, так звані внутрішньогосподарські меліоративні канали і водні системи, передані на початку 2000-их років місцевим органам влади сьогодні залишились без догляду і занепали. Правовстановлюючі  документи на них відшукати майже не можливо, хоча візуально й видно, що це меліоративний канал, але ж потрібна документальна база. Отож, проблема раціонального використання меліорованих земель та відродження меліоративної системи області хоч і актуальна, але трохи задавнена, – зазначає Кароліна Олександрівна.

І це надто м’яко сказано. Виявляється, що в  області навіть програми з відродження меліоративних земель і меліоративних систем не існує.

Складається враження, що дехто із можновладців взагалі  хотів  би, щоб про осушені землі швидше всі забули, щоб була відсутня правовстановлююча документація, щоб зникли картографічні позначення. Тоді буде простіше побудувати там особисті маєтки, кемпінги, створити мисливські угіддя.

 

Категорія: Земля | Переглядів: 98 | | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright "Скарбниця Житомирщини" © 2018 |